ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

Дата: 07.12.2023 08:34

Кількість переглядів: 119

       Раніше ми були певні, що так званих благополучних сімей у нас значно більше, ніж сімей алкоголіків, нероб та й просто неосвічених людей з брутальною поведінкою, яким немовби "органічно" притаманне насильство щодо жінок та дітей. Ми змалку засвоювали істину про те, що "сміття з дому виносити не можна!". А це означало повне замовчування тих трагедій, які розгорталися за закритими сімейними дверима.

      А пам’ятаєте типове здивування з приводу хуліганської чи злочинної поведінки підлітка: "Як це могло статися? Він же з благополучної сім'ї - батько у нього полковник (чи начальник відділу спеціального конструкторського бюро), мати - інженер, а він..." А він з великою ймовірністю був свідком домашнього насильства - чи приниження, ігнорування, чи, навіть, побиття матері. Може, і сам часто ставав жертвою насильства, не чув доброго слова, неспроможний був захистити ні себе, ні матір, і не мав з ким поговорити про свій біль. А в душі зріло руйнівне бажання помсти...

       У наш час ми вже всі добре знаємо, що є таке ганебне, та ще й, на жаль, досить поширене явище, як насильство в сім'ї. На сьогодні прийнято Закон України "Про попередження насильства в сім'ї", суспільстворобить багато для подолання домашнього насильства, але доволі часто його важко розпізнати.

       Досить розповсюдженим видом домашнього насильства є жорстоке поводження з дітьми. Розглянемо прояви цього явища у наступному підрозділі.

До емоційних проблем таких дітей можна віднести такі:

- підвищена агресивність;

- знижений настрій;

- депресія;

- тривожність;

- страхи;

- нестійкість емоційної сфери.

      Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей -безсоння, енурези тощо, а також соматичні - серцево-судинні розлади, порушення травлення, астма тощо. У тоталітарних сім'ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання, або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини. В таких сім'ях жорстоке поводження з дітьми батьками не усвідомлюється. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні для дитини і не розуміють того, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров'я. 

      Характеристика видів та форм жорстокого поводження з дітьми

Деякі фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1. фізичне насильство;

2. нехтування;

3. сексуальне насильство;

4. психологічне жорстоке поводження.

     Жорстоке поводження з дітьми визначають, як навмисні дії (чи бездіяльність) батьків, вихователів та інших осіб, які наносять шкоду фізичному або психічному здоров'ю дитини.Виокремлюють декілька видів жорстокого поводження:

• фізичне насильство - тілесні покарання, нанесення фізичних пошкоджень, а також втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків;
•  сексуальне насильство - використання дитини для задоволення сексуальних потреб дорослих, залучення в заняття дитячою проституцією, в тому числі використовуючи порнографічну літературу, фотографії, кінофільми і т.ін. з метою одержання прибутку;
•  психологічне (емоційне) насильство - відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози і т.ін.);
•  зневажання основних потреб дитини - відсутність умов для нормального життя дитини, турботи про її здоров'я та розвиток.

Внаслідок свого соціального статусу дитина знаходиться в залежності від дорослих і є беззахисною перед найнегіднішими проявами людської ницості.

Жорстокість по відношенню до дітей виникає як результат різних причин:

•  якщо дорослі мають негативні моральні якості;

    -  якщо вони незадоволені:

     - своїм способом життя,

     - соціальним станом,

     - відсутністю роботи,

     - іншими негараздами у житті;

    -  як результат конфліктів у сім'ї.

      Дитині легко заподіяти шкоду. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, будь то батьки, опікуни, вихователі, вчителі. Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або осіб, що їх замінюють, щодо того, які заходи впливу неприпустимі по відношенню до дитини, нерозуміння, що не кожне покарання іде їй на користь.

Жорстоке поводження з дітьми та зневажання їх інтересами можуть мати різні види та форми, але наслідком цього завжди є:

•  серйозна шкода для здоров'я, розвитку та соціалізації дитини;
•  нерідко - погроза для життя дитини.

      До жорстокого поводження з дітьми відносяться:

Фізичне насильство - нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які завдають шкоди здоров'ю дитини, порушують її розвиток або позбавляють дитину життя. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, давання їй отруйних речовин або медичних препаратів, а також спроби задушення або утоплення.

    У деяких сім'ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства - від потиличників та ляпасів до шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство - це, дійсно, брутальне застосування фізичної сили, до того ж воно завжди супроводжується словесними образами, що поглиблює ще й завдану дитині психічну травму. Це все, безсумнівно, є прямим порушенням прав і свобод людини та приниженням особистості дитини.

     Сексуальне насильство або розбещення - використання дитини дорослим або іншою (зазвичай набагато старшою) дитиною для задоволення сексуальної потреби або одержання користі. До сексуального розбещення належить також залучення дитини до проституції, порнобізнесу.

Психологічне (емоційне) насильство - постійні або періодичні словесні образи дитини, погрози з боку батьків, опікунів, вчителів, приниження її людської гідності, звинувачення в тому, в чому вона не винна, демонстрація нелюбові, неприязні до дитини.

     До цього виду насильства належить також постійна брехня, обдурювання дитини. В результаті дитина втрачає довіру до дорослих, а також до вимог, що висуваються до дитини і не відповідають її віковим можливостям. Зневажання інтересами і потребами дитини - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі через ряд об'єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість), а також без них. Типовим є приклад зневажливого ставлення до дітей - залишення їх без нагляду, що

часто призводить до нещасних випадків .

      Одним із проявів жорстокого поводження є відсутність любові у жінки до дитини, коли вона ще знаходиться в утробі матері, тобто небажання вагітності. її, яка ще ніяк себе не виявила, вже не люблять, не думають та не турбуються про неї. Діти, якими знехтували ще до народження, народжуються раніше терміну вдвічі частіше, ніж діти від бажаної вагітності. Вони часто мають низьку масу тіла, частіше хворіють у перші місяці життя, гірше розвиваються.

     Можна виокремити такі типи жорстокого поводження з дітьми, визначені на основі досвіду роботи з сім'ями та безпосередньо з дітьми:

• жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:

•  побиття;
• штовхання;
•  спроби задушити;
•  викручування рук та ін.;
•  дитина є свідком знущань над іншими членами сім'ї:
•  батько б'є чи ґвалтує матір у присутності дітей;
•  "погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;
•  дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини, таін.;

сексуальне насильство:

•  зґвалтування;
•  нав'язування сексуальних стосунків;
•  сексуальні дотики/поцілунки;
•  інцест (кровозмішення);
•  показ порнографії;
•   залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.

використання "привілеїв" дорослих:

•  поводження з дітьми як з рабами чи слугами;
•  покарання, поводження як з підлеглими;
•  поводження як зі своєю власністю;
•  відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;

залякування:

•  використовування своїх переваг - росту, розмірів та сили;
•  навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;
•  крики, стресогенна поведінка;
•  жорстокість щодо інших істот;

погрози:

•  кинути дитину;
•  самогубства;
•  заподіяти фізичної шкоди;
•  заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам...;
•  розлюбити дитину;
•  "силами зла", що покарають дитину, та ін.;

використання "вищих сил", громадських установ:

•  загроза суворого покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;
•  ізоляція:
•  контролювання доступу дитини до інших людей: бабусі/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;
• контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;
•  контролювання спілкування дитини з друзями, аж до перешкоджання спілкування за допомогою Інтернету;
•  зачинення дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі...;
•  обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування її потреби у спілкуванні;

емоційне насильство:

•  приниження;
•  використання скарг для тиску на дитину;
•  використання дітей в якості довірених осіб;
•  крики;
•  непослідовність;
•  присоромлення дитини;
•  використання дітей у конфліктах між батьками;
•  "торговельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

економічне насильство:

•  незадоволення основних потреб дитини;
•  відмова чи зволікання у виплаті аліментів;
•  повна відмова дитині в грошах;
•  контролювання дитини за допомогою грошей;
•  використовування дитини як засобу торгу при розлученні;
•  нав'язування дитині економічно обмеженого способу проживання без суттєвої необхідності;
•  примушування дитини до важкої праці.

 Законом України "Про охорону дитинства" (стаття 10) гарантовано право дитини на захист від усіх форм насильства. Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар

« повернутися