Протидія торгівлі людьми. Примусова праця

Дата: 24.07.2023 08:16
Кількість переглядів: 60

Фото без опису

Термін примусова чи обов'язкова праця (англ. Forced labour) означає будь-яку роботу чи службу, що її вимагають від якої-небудь особи під загрозою якогось покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.[1]

Міжнародний стандарт «Соціальна відповідальність 8000 (SA8000)» визначає примусову працю як роботу, що виконується людиною під загрозою покарання, а не за власним бажанням або така, що вимагається від неї для погашення боргу. Організація або економічний об'єкт, що несе відповідальність за виконання вимог даного стандарту, включаючи весь персонал (наприклад, директори, керівники, адміністрація, інспектори і некерівний персонал, що працюють за наймом, за контрактом чи іншим чином представляють компанію) не повинна використовувати або підтримувати використання примусової праці і не повинна вимагати від персоналу жодних застав при прийнятті на роботу (в тому числі документа, що посвідчує особу).[2] Частина 3 статті 8 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлює, що нікого не можуть приневолювати до примусової чи обов'язкової праці.

Стаття 43 Конституції України встановлює, що використання примусової праці забороняється.

Форми праці, які розглядаються як примусова або обов'язкова 

Форми праці, які розглядаються як примусова або обов'язкова:

  1. засіб політичного впливу чи виховання або як засіб покарання за наявність чи за висловлювання політичних поглядів, чи ідеологічних переконань, протилежних усталеній політичній, соціальній, чи економічній системі;
  2. метод мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку;
  3. засіб підтримання трудової дисципліни;
  4. засіб покарання за участь у страйках;
  5. захід дискримінації за ознаками расової, соціальної і національної приналежності чи віросповідання.

За ознакою використовуваних методів утримання людини і примусу до праці виділяються наступні форми[ред. | ред. код]

  • застосування фізичного насильства або загроза застосування насильства;
  • обмеження особистої свободи працівника і членів його сім'ї (свободи пересування, спілкування з рідними тощо);
  • вилучення та утримання документів працівника і членів його сім'ї, а також грошей, особистих речей, одягу тощо;
  • праця в умовах боргової кабали в різних формах (борг за кредитування працівника, «призначений» борг за провину, розтрату, часто сфабриковану тощо);
  • використання психологічного насильства, шантажу, погроз, обману (наприклад, загрози депортацією, поліцією тощо);
  • невиплата зароблених грошей в різних формах (утримання зарплати «до виплати в кінці робіт»; незаконні відрахування, наприклад, за шлюб, розтрату, борг тощо);
  • маніпулювання працівником, використання для випадкових, довільних, не обговорених робіт;
  • інші форми неправомірного заборони на звільнення і пошуки іншого місця роботи.

За ступенем залучення людини в примусову працю можна виділити[ред. | ред. код]

  • абсолютне охоплення — «чисті» випадки примусової праці (вся праця є примусовою);
  • часткове охоплення — використовуються окремі елементи примусової праці, включаючи:
  • примус виконувати додаткові функції;
  • примус працювати додатковий час;
  • примус працювати без оплати (наприклад, в рахунок боргу);
  • примус працювати в умовах, несумісних з поняттям гідної роботи;
  • примус жити і працювати під контролем (контроль над переміщеннями, обмеження свободи, заборона на лікування тощо);
  • сексуальна експлуатація працівників тощо.
  • Фото без описуФото без описуФото без опису

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень