День пам’яті героїв Крут.
29 січня 2025 року Україна відзначає скорботну дату, що увійшла в українську історію як День пам’яті героїв Крут, що офіційно почали відзначати після підписання Президентом України 15 січня 2007 року Указу «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
На сучасному історичному етапі становлення української державності важливого значення набуває національне відродження та усвідомлення етносом себе як нації. Розвиток процесів державотворення в Україні відбувався в контексті конкретних історичних умов. Тому реалії нашої незалежності доцільно вивчати через призму етапів історичного розвитку і державотворення України.
Одним із таких етапів, став бій під Крутами, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном добровольців з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. В бою під Крутами наступ ворога було зупинено, після чого російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Ця затримка ворога дала змогу врятувати уряд української Центральної Ради й укласти їй Брест-Литовський мирний договір, який хоча й не надовго, але врятував молоду українську державність.
Сьогодні, на думку істориків і військових експертів, бій під Крутами, не зіграв вирішальної ролі в Українській революції 1917-1921 років, але став символом нескореності молодих українців, їхнього нездоланного прагнення жити у вільній Україні. Приклад патріотичної самопожертви цих юнаків – не лише наша гордість і наш біль, але й пересторога – нагадування про необхідність паритетності та взаємної відповідальності суспільства і влади.
Розуміння феномену героїв Крут в історичному шляху української нації складалося поступово, адже значущість тієї чи іншої події можна оцінити лише у ретроспективі. Так, події під Крутами вперше привернули увагу громадськості після повернення Центральної ради до Києва. 9 березня 1918 року особисто Михайлом Грушевським була висловлена ідея вшанування пам’яті «забитих стрільців» і урочистого перепоховання їх у Києві на Аскольдовій могилі. Ця пропозиція була прийнята одностайно усіма членами Малої Ради. Таким чином, Михайло Грушевський вперше звернувся до культивування цієї історичної події на офіційному владному рівні.
Сьогодні точиться війна за Україну та її волю. Її відстоюють десятки тисяч ровесників героїв Крут, серед яких теж чимало добровольців. І тоді, у 1918 році, і сьогодні, за злочинну недалекоглядність й зрадництво національних інтересів одних розплачувалися і розплачуються прості українці, кладучи на вівтар перемоги свої молоді життя.
Слава Україні! Героям Слава!
