Поради для людей з надмірною емпатією
Люди емпатичні за своєю природою, створені любити та підтримувати одне одного. Але надмірна емпатія може стати справжнім викликом. Коли всіх шкода, коли кожному хочеться допомогти, а сил не вистачає – власні відчуття іноді призводять до страждань.🥺
Чому так відбувається – пояснив під час прямого ефіру на сторінці Координаційний центр КМУ / Mental Health UA Олег Чабан, доктор медичних наук, професор, академік АНВО України, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.
🔹Справа в тому, що емпатія – це не лише емоції, а й думки. Така корисна для оточуючих якість є ризиком вигорання для самої людини, яка настільки хвилюється за інших, що забуває про себе. Найпершим виникає саме емоційне реагування: на біль, сльози чи страждання інших. І заборонити собі відчувати неможливо. Але за емоціями слідують думки – і от їх вже треба навчитися переривати.
💬«Зробити це можна цікавою зайнятістю. У голові значно більше думок, коли людина сидить вдома та згадує події, які її вразили. І зовсім інша справа, коли до неї хтось підходить і говорить: «Слухай, тут мені потрібна допомога. Відклади думки, а що тебе непокоїть – розкажеш потім. Зараз потрібно ось це зробити». І поки людина була зайнята справою, виконувала якісь дії, вона працювала над завданням: як допомогти перенести, наприклад, якусь річ, не впустити її на ноги, не нашкодити, не зробити помилку. Тобто замість думок – дії. І концептуально, що це дії, у які ти реально включаєшся», – пояснив Олег Чабан.
🔹Емпатія працює в обидва боки: вона відображає як негативні, так і позитивні емоції. А ще емпатія, як і щастя, має інфекційну природу – вона передається від однієї людини до іншої. Від когось ми заряджаємося енергією, поруч з кимось – втрачаємо її. Для збереження емоційної стабільності варто знаходити людей, які, попри всі труднощі життя, зберігають внутрішній спокій і гармонію. Вони й можуть стати джерелом ментальної рівноваги. Достатньо просто бути поряд, слухати та спостерігати.
💬«І ще одна надзвичайно проста рекомендація: банальна фізична активність. Бо емпатія – це одночасно викид певних гормонів, а певні гормони можна спалити. Адреналін, кортизол, які супроводжують надмірні переживання, спалюються рухом. Тому займайтеся спортом, ще й бажано з кимось: коли одночасно вас будуть відволікати та говорити про інші речі. Це можуть бути групові заняття, скандинавська ходьба, походи в фітнес», – порадив професор.
🔹Важливо пам’ятати, що емпатія може стати перепоною, коли доводиться взаємодіяти з людьми, які приносять емоційний дискомфорт. Бо тоді напруга виникає не тільки через надлишкове співпереживання, а й через самі контакти з нещирими чи токсичними людьми. В ідеалі таке спілкування варто просто припинити.
🔹Але не завжди через роботу чи обов’язки ця можливість є. Отже, ймовірно, доведеться вибудовувати таку собі захисну броню. Це може бути внутрішній діалог або промовляння певних фраз про себе. Наприклад, подумки сказати: «Йдіть від мене, я не хочу вас слухати». Навіть такий варіант згодиться для емоційного розвантаження.
💬«А ще є такий термін як психологічне айкідо – це миттєве погодження з тим, що ти чуєш. Якою б безглуздою ідея не була. Ми всі пам'ятаємо твір Гашека: бравий солдат, якому говорили «Швейк, ти дурак», відповідав: «Ні, я ідіот, в мене є довідка». І правильно, бо це викликало усмішку. Прогнувся, але не зламався і випрямився. І удар від того негативу пройшов повз, – зазначив Олег Чабан.
🔹І ще одна порада: об’єднуйтеся з тими, хто вас розуміє. Люди, які знають, що, наприклад, ваш керівник – складна особистість, але з ним все одно потрібно працювати – можуть стати опорою. Важливо не тримати все в собі, а щиро ділитися переживаннями, навіть у невимушених розмовах на рівні «кухні». Такі бесіди допомагають уникнути закипання всередині та зняти емоційну напругу. Або ж створіть окремий простір для спілкування з однодумцями, але не запрошуйте у нього тих, хто вас травмує.
🎦Цикл ефірів з фахівцями відбувається у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як?, яка впроваджується за ініціативою першої леді Олена Зеленська.
