Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження цивільної дієздатності повнолітньої особи та встановлення над нею піклування
1. Визнання повнолітньої особи недієздатною та встановлення над нею опіки, обмеження цивільної дієздатності повнолітньої особи та встановлення над нею піклування здійснюється в судовому порядку.
2. Суд приймає рішення про визнання повнолітньої особи недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
3. Суд приймає рішення про обмеження цивільної дієздатності повнолітньої особи, якщо вона:
1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами, токсичними речовинами, азартними іграми, у зв'язку з чим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
4. Із визнанням повнолітньої особи недієздатною або обмеженням її цивільної дієздатності над такою особою одночасно встановлюється відповідно опіка або піклування.
5. Повнолітня особа визнається недієздатною або її цивільна дієздатність обмежується з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
6. У разі коли суд відмовив в задоволенні заяви про визнання особи недієздатною або про обмеження цивільної дієздатності особи та якщо встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
7. Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого особа визнається недієздатною.
