Ми перемагаємо і ми переможемо!
Сьогодні 365-тий день лютого 2022 року… Скільки пережили за цей рік українці, важко буде зрозуміти іншим. Цей рік змінив нас, змінив наш світогляд, об’єднав нас бетоном Азовсталі. Ми витримали і ми перемагаємо. Та завжди будемо пам’ятати ціну, яку ми платимо щоденно, втрачаючи найкращих…
Історія вже багато років гартує нас, ми пройшли стільки випробувань, як мало яка країна у світі. Ми стали сильні, незламні та викарбували у своїх серцях «Україна понад усе»! Давайте обіймемо наших рідних, напишемо підтримуючі повідомлення тим, хто на фронті, подякуємо медикам, волонтерам, рятувальникам, вчителям, вихователям, правоохоронцям та всім, хто не зупинився, працює та допомагає наблизити перемогу! Та будемо робити це щодня, навіть коли сили закінчаться, навіть коли похитнеться віра, навіть коли сум ввійде в серце.
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злоба не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде!
