ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК ШЛЯХ ДО МИРУ ТА ЗЛАГОДИ
Толерантність — повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості,, самоідентифікації людей у нашому світі. Це основа мирного співіснування в умовах різноманіття, де кожна людина має право на вільний вибір та самовираження.
Толерантна людина не поступається своїми принципами, не потурає шкідливим звичкам чи поведінці, не відмовляється від власної віри.
Вона безконфліктно визнає право інших людей на відмінність, на дотримання своїх переконань, поважає їх вибір.
Толерантна людина не нав’язує свої погляди іншим, а відкрита до діалогу та пошуку спільних знаменників.
Сприяння утвердженню прав людини та демократії. Толерантність – це основа мирного співіснування в умовах різноманіття, де кожна людина має право на вільний вибір та самовираження.
Коли виникає страх чи зневага до інших, з'являється дискримінація та нетерпимість. Також це можна назвати відсутністю толерантності.
Відмінності підкреслюють нашу унікальність, оскільки всі ми відрізняємося за рівнем доходів, захопленнями, зовнішністю, характером, політичними поглядами, уподобаннями в їжі або у виборі сексуальних партнерів. І це – нормально, це і є світ, у якому ми живемо, подобається нам це чи ні. Об'єднує нас причетність до єдиного суспільства, тому толерантність є необхідною рисою, яка допомагає таким різним людям мирно співіснувати.
Так біологічно склалося, що людський мозок на підсвідомому рівні "запрограмований" створювати умовні поняття, на кшталт "свій-чужий". Тому нас приваблюють люди, які схожі на нас, і відлякують ті, відмінності з якими помітніші: це може бути колір волосся, стрижка, стиль одягу, форма спілкування, субкультурні чи національні ознаки. Але коли відчуття "несхожості" іншої людини починає переважати здоровий глузд і банальне виховання – виникає ґрунт для нетерпимості, неповаги та навіть проявів агресії до іншого.
Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави.
